Завантажити та скачати торренти українською


VA - Нересниця. Гоп шиди-риди (200?) [MP3] | Ethno / Folk

Нові коментарі

Нова тема   Відповісти
Автор Повідомлення
bf-109e 
Частий відвідувач


З нами з: 18.10.11
Востаннє: 26.11.16
Повідомлень: 38

2012-03-05 19:21  
VA - Нересниця. Гоп шиди-риди (200?) [MP3] | Ethno / Folk
VA - Нересниця. Гоп шиди-риди (200?) [MP3] | Ethno / Folk

Стиль: Ethno, Folk
Країна, місто: Україна, Закарпатська обл., Тячівський р-н, с. Нересниця
Видавець: гурт Буття
Виконавці:
Гаркавий Андрій Іванович, 1928 р.н. (скрипка)
Шишак Степан Антонович, 1935 р.н. (баян)
Чигір Іван Борисович, 1937 р.н. (джангора - румунська безладова чотириструнна гітара)
Онуфрієнко Олексій Олександрович, 1945 р.н. (бубень)[/list]
Пісні:
    01. Коломийка до танцю (коломийка) (10:06)
    02. Знімають фати (весільна обрядова) (2:21)
    03. Марш на отправку (весільна обрядова) (3:01)
    04. Дессарит (румунський танець) (4:18)
    05. Чардаш (угорський танець) (5:02)
    06. Коломийки за столом (коломийка) (2:58)
    07. Гоп шиди-риди (коломийка) (3:43)
    08. Углянська (коломийка) (4:05)
    09. По Мадярській долині (угорський танець) (2:57)
    10. Ардіалинка (танець) (2:25)
    11. Румунський танець (танець) (7:31)
    12. Молдавський танець (танець) (2:16)
    13. Похода, що супроводжує весілля (весільна обрядова) (5:08)
    14. Тернівська співана (коломийка) (3:17)
    15. Мандровницька (коломийка) (2:36)
    16. Мандровницька співана (коломийка) (3:37)
    17. Тернівська (коломийка) (2:03)
    18. Золотий танець (танець молодій) (весільна обрядова) (4:59)
    19. Бидивлянська співана (коломийка) (2:55)
    20. Углянська співана (коломийка) (4:26)


Тривалість: 01:19:44
Мова: Українська
Аудіо-кодек: MP3
Бітрейт: 192 кб/с
Джерело: "Самвидавний" Audio CD
Додаткова інформація:
опис
Мальовниче село Нересниця знаходиться в Тячівському районі Закарпатської області України — найзахіднішому ареалі розповсюдження гуцульської культури. Цей район одночасно межує із Угорщиною, Румунією і Словаччиною. Таке сусідство зумовлює культурні взаємопроникнення крім вищезгаданих народів ще й циган, жидів, поляків, німців, молдаван; а серед українців тут живуть бойки і лемки. Як результ — утворення тої самобутньої культури, яку ми називаєм закарпатською.
Музиканти із Нересниці виконують музику, яку вважають своєю, хоча вона має не лише українські корені. Румунські, мадярські, циганські награвання в інтерпретації нересничан звучать по своєму, по-нересницьки. Ця здатнсть "українізувати" початково неукраїнську музику, перетворювати її на свою — є типовим явищем для українських музик не тільки Закарпатського реґіону, а й України в цілому. Тому музика мадяр і румун сприймається в такому виконанні цілком як музика українців, хоча самі музиканти чітко поділяють — це наше, а це — мадярське, румунське, молдавське, тощо. Така чіткість визвана життєвою необхідністю національного самоусвідомлення, без якого людина губиться у "казані" народностей Закарпаття. "Українськість" навіть і неукраїнської музики можна простежити за допомогою власне музичного аналізу виконуваних у Нересниці награвань. Нехай не вводить в оману виконаний деяких пісень мадярською мовою — жоден корінний мадяр, румун, чи циган їх так не зіграє — бо занадто сильна є у нересничан своя корінна гуцульська традиція музикування.
У складі нересницьких музик — скрипка, баян, бубень (великий барабан із тарілкою), джангора (румунська чотириструнна безладова гітара). Такий інструментарій можна вважати досить типовим для Карпатського реґіону в цілому. Також типовим можна назвати той факт, що кожний музикант капели при нагоді співає, іноді — й продовжуючи грати на своєму інструменті. Такий універсалізм характерний для гуцулів. Ці музиканти справжні професіонали, тому що їх постійно запрошують грати весілля, проводи, хрестини, заручини, інші родинні свята. Крім того музиканти щільно задіяні у календарних обрядах — колядуванні, на Великдень, на Трійцю, тощо. Зрозуміло, що при такій зайнятості музикантські вміння відшліфовуються до філігранної досконалості. Отже, перед нами — справжні Майстри, тож знімемо шапки, панове!


Бронзовий реліз (на рейтинг впливає 75% завантаженого)
 Трекер:    Зареєстрований   

Завантажити / скачати українську музику



відео для новачків



 Зареєстрований:   2012-03-05 19:21
 Розмір:   110 MB 
 Оцінка музики:   9/10 (Голосів: 8)
   
ssTAss 
Модератор музики


З нами з: 05.07.08
Востаннє: 11.12.16
Повідомлень: 10958

2012-03-05 23:55  
обкладинка повнорозмірна
VA - Нересниця. Гоп шиди-риди (200?) [MP3] | Ethno / Folk
VA - Нересниця. Гоп шиди-риди (200?) [MP3] | Ethno / Folk
опис
Мальовниче село Нересниця знаходиться в Тячівському районі Закарпатської області України — найзахіднішому ареалі розповсюдження гуцульської культури. Цей район одночасно межує із Угорщиною, Румунією і Словаччиною. Таке сусідство зумовлює культурні взаємопроникнення крім вищезгаданих народів ще й циган, жидів, поляків, німців, молдаван; а серед українців тут живуть бойки і лемки. Як результ — утворення тої самобутньої культури, яку ми називаєм закарпатською.
Музиканти із Нересниці виконують музику, яку вважають своєю, хоча вона має не лише українські корені. Румунські, мадярські, циганські награвання в інтерпретації нересничан звучать по своєму, по-нересницьки. Ця здатнсть "українізувати" початково неукраїнську музику, перетворювати її на свою — є типовим явищем для українських музик не тільки Закарпатського реґіону, а й України в цілому. Тому музика мадяр і румун сприймається в такому виконанні цілком як музика українців, хоча самі музиканти чітко поділяють — це наше, а це — мадярське, румунське, молдавське, тощо. Така чіткість визвана життєвою необхідністю національного самоусвідомлення, без якого людина губиться у "казані" народностей Закарпаття. "Українськість" навіть і неукраїнської музики можна простежити за допомогою власне музичного аналізу виконуваних у Нересниці награвань. Нехай не вводить в оману виконаний деяких пісень мадярською мовою — жоден корінний мадяр, румун, чи циган їх так не зіграє — бо занадто сильна є у нересничан своя корінна гуцульська традиція музикування.
У складі нересницьких музик — скрипка, баян, бубень (великий барабан із тарілкою), джангора (румунська чотириструнна безладова гітара). Такий інструментарій можна вважати досить типовим для Карпатського реґіону в цілому. Також типовим можна назвати той факт, що кожний музикант капели при нагоді співає, іноді — й продовжуючи грати на своєму інструменті. Такий універсалізм характерний для гуцулів. Ці музиканти справжні професіонали, тому що їх постійно запрошують грати весілля, проводи, хрестини, заручини, інші родинні свята. Крім того музиканти щільно задіяні у календарних обрядах — колядуванні, на Великдень, на Трійцю, тощо. Зрозуміло, що при такій зайнятості музикантські вміння відшліфовуються до філігранної досконалості. Отже, перед нами — справжні Майстри, тож знімемо шапки, панове!
Виконавці (Нересниця-Тячів-Закарпаття)
1. Гаркавий Андрій Іванович, 1928 р.н. (скрипка)
2. Шишак Степан Антонович, 1935 р.н. (баян)
3. Чигір Іван Борисович, 1937 р.н. (джангора - румунська безладова
чотириструнна гітара)
4. Онуфрієнко Олексій Олександрович, 1945 р.н. (бубень)

Додано через 8 хвилин 2 секунди:

прохання дооформити реліз
видавця поки не знаю, але диск записувався гуртом Буття (їздили, збирали фольклор, записували)
також в мережі лежить альбом в 320 (легко гуглиться... якщо не знайдете - звертайтесь)
код обкладинки
Код:
[imgalt]http://toloka.to/photos/1203052343112760_f0_0.jpg[/imgalt]

ssTAss 
Модератор музики


З нами з: 05.07.08
Востаннє: 11.12.16
Повідомлень: 10958

2012-03-06 15:54  
рік 2006
bf-109e 
Частий відвідувач


З нами з: 18.10.11
Востаннє: 26.11.16
Повідомлень: 38

2012-03-06 19:40  
Дооформив.

Це не 2006 рік. У травні 2005 я його ріпнув.

ssTAss 
Модератор музики


З нами з: 05.07.08
Востаннє: 11.12.16
Повідомлень: 10958

2012-03-06 22:09  
bf-109e написано:
Це не 2006 рік. У травні 2005 я його ріпнув.

хм, так вказано в моєму джерелі.. може перевидання?
хоча варто пошукати ще, може хтось підкаже
в 320 не хочете викласти? скину посилання в ПП

М_а_м_а_Й 
VIP


З нами з: 12.08.11
Востаннє: 10.12.16
Повідомлень: 375

2012-04-16 20:41  
5та пісня угорською?
Ваш часовий пояс: GMT + 2 Години

Нова тема   Відповісти