Завантажити та скачати торренти українською


Іван Паторжинський - Концерт (1955) [APE, vinyl rip] | Folk

Нові коментарі

Нова тема   Відповісти
Останній раз роздавалося boberчег (2016-12-05)
Автор Повідомлення
fv007 
VIP


З нами з: 01.01.10
Востаннє: 06.12.16
Повідомлень: 449

2012-03-01 22:50  
Іван Паторжинський - Концерт (1955) [APE, vinyl rip] | Folk

Іван Паторжинський - Концерт (1955) [APE, vinyl rip] | Folk


Стиль: Folk
Країна, місто: Україна
Видавець: ЛЗ (Д-2062-3)
Виконавці:
Іван Паторжинський
Пісні:
    Сторона 1
    01. Про Богдана Хмеля
    02. Ой i не стелися хрещатий барвiнку
    03. Як iшов я з Дебречина
    04. Ой у лiсi пiд дубком

    Сторона 2
    01. Ой у полi озеречко
    02. Дiд рудий
    03. Ой, пiд вишнею
    04. Ой, щось дуже загулявся

Тривалість: 00:23:26
Мова: українська
Аудіо-кодек: APE
Бітрейт: 425-472 кб/с
Джерело: anufriev.moy.su (nikanuf)
Додаткова інформація:
Гарна платівка. Шкода, тільки, що радянська пропоганда по першій пісні пройшлася Sad (1)
Могутній бас українця... (Улас Золотоноша, narodna.pravda)
А були ж і на нашій прадавній українській землі могутні баси – Паторжинський, Гмиря. Та це вже дещо призабута історія. Сумно...

Якось зустрівшись у середині дев'яностих років минулого сторіччя зі знаменитим українським оперним співаком Дмитром Гнатюком (слід зазначити, що моє знайомство віч-на віч з чудовим оперним співаком відбулося в 1976 році не де-небудь на сцені, а ще в університетському гуртожитку на вулиці Освіти, куди несподівано навідався співак і співав перед нами – студентами істфаку, акомпонуючи собі на піаніно), у нас зайшла мова про наше далеке дитинство. Посміхаючись, я принагідно згадав, як ми з мамою дуетом частенько залюбки співали пісень. Ми тоді ходили неспішно залами Археологічного музею, і пан Дмитро уважно слухав мою розповідь про давні драматичні події. Ми зупинилися біля діорами "Київ десятого століття", і тут він, відірвавшись від колізій києворуських, раптом замріяно зізнався, що починав співати в...церковному хорі ще дванадцятирічною дитиною, а я тут же зовсім несподівано подумки позаздрив йому: "От повезло людині!... Сам Бог велів співати..." А ще я дізнався, що пан Дмитро – учень неперевершеного українського оперного співака (бас) і багаторічного провідного соліста Київської опери та балету Івана Паторжинського...

Таки істинна правда: є співаки від Бога. Такою людиною був і інший співак Іван Паторжинський – наш видатний український бас, народний артист, чарівний і бархатний голос якого я вперше почув ще в підлітковому віці, що лунав зі старої заїждженої платівки бувавшого в бувальцях патефона. То були тепер уже далекі п'ятдесяті роки минулого століття. Як не сутужно було, а моя матуся спромоглася тоді придбати диво-техніку, в якій я охоче накручував пружинний механізм і слухав разом з нею чарівні голоси співаків і співачок...

Іван Сергійович Паторжинський народився 3 березня 1896 року в с.Петро-Свистуновому, що на Запоріжжі, в сім'ї дяка. Тож з дитинства співав у місцевому церковному хорі. Спочатку навчався в семінарії, а з 1918 року в Катеринославській (тепер Дніпропетровській) консерваторії. В щоденнику, який він вів до останнього свого подиху, знаходимо такі хвилюючі сповідальні рядки співака: "...Там, у селі над Дніпром, я чув вечорами спів дівчат, слухав безкінечну кількість казок, билин та небилиць про "нечисту силу", про багато скарбів, заритих у численних курганах, розкиданих степом.

Ранками, в ясну тиху погоду, я слухав віддалений шум Ненаситецького порогу, крики лоцманів і плотогонів, що переправляли величезні плоти через поріг. Перед моїми очима зараз постають колоритні постаті дніпровських рибалок; їхні широкі штани, здавалось, зіткані з одних латок, білі українські сорочки були сліпучо чисті, на головах картаті шапки з телячої шкіри або величезні брилі, ...як парасольки, що уберігають від дошкульних променів південного сонця. Бронзові засмаглі обличчя й руки, натружені важкою працею. Згадую земляків, сердечних, гостинних селян. Багато хто з них носив вуса, кінчики яких були опущені долу, як у Шевченка; пригадую їх дорогі лиця, з очима, в яких можна було запримітити лукаву посмішку й хитринку. Ці спогади дитинства допомогли мені згодом у роботі над образами Тараса Бульби, Івана Карася у "Запорожці за Дунаєм", Виборного в "Наталці-Полтавці", Батька в "Катерині", Трохима в "Наймичці" і таке інше..." Ось звідки – з самої гущі українського народу – черпав великий співак-артист свої незабутні образи...

Як перед Першою світовою війною, так і під час неї юний Паторжинський співав басом у семінарському хорі. Любив ходити на спектаклі за участю М.Заньковецької та П.Саксаганського. А в 1915 р. сам брав участь у постановці "малоросійської" трупи Колесниченка, яка ставила "Катерину" Аркаса. Маючи чудовий бас, йому дозволили грати роль...батька.

У консерваторії він ініціював створення квартету, який мав неабияку популярність. Іван Сергійович готував концерти з творів класиків, створював театралізовані монтажі, поставив навіть знамениту сцену біля зруйнованого млина з "Русалки" Даргомижського (Мельник – Паторжинський, князь – Капустянський або Пастернак). Концерти-спектаклі завжди проходили з аншлагом. Перший сольний концерт Паторжинського відбувся 21 липня 1918 року на Голубівській копальні. Збереглася афіша, де було переплутане прізвище співака: замість "Паторжинський" красувалось "Потаржинський"... Та не зважаючи на це, двадцятиоднорічний юнак з особливим натхненням співав для трудівників копальні. В залі було ніде голці впасти! Співав арії Мельника, Сусаніна, оповідання старого цигана з "Алеко" Рахманінова, романс Фієско з "Симона Бокканегро" Верді, "Старий капрал" і "Черв'як" Даргомижського, українську пісню "Ой, під вишнею..." та інше. А після концерту на площі заспівав ще "Реве та стогне Дніпр широкий", а потім затяг "Дубинушку", і всі підхопили й пісня розлилася широкою хвилею над копальнею. Згодом виступав на Донбасі в Ірміно, Кадіївці, Юзовці, на колишніх заводах Алчевського... Він часто тоді повторював, ніби сам себе підбадьорював: "Якщо мій спів доходить до слухача, зачіпає його, – отже, я не помилився у своєму призванні..."

У роки Громадянської війни І.Паторжинський входить до складу пересувної фронтової концертної бригади при червоному штабі С.Дибенка. Там з ними стався дивний випадок. Вони виступали з концертами в Нікополі в перерві між боями. А в цей час зовсім близько, у плавнях, засіли денікінські вояки. І що цікаво – не стріляли, допоки концерт не закінчився. Слухали!...

Після Громадянської війни в 1921 році Паторжинський працював у Алчевську, де організував музичне училище, проте згодом змушений був повернутись до консерваторії, яку не закінчив з-за війни. Закінчивши в 1922 р. консерваторію, він отримав запрошення співати в Київській опері, але не поїхав через сімейні обставини. Працював у держбанку службовцем і водночас організував капелу при Губполітосвіті, ставши її керівником і диригентом. Невдовзі капела завоювала популярність і їй було присвоєно ім'я Миколи Лисенка. А ще підпрацьовував у двох школах, де готував майбутніх регентів хорів. Паторжинський відновлює квартет, ставить сцену Мельника і Князя з "Русалки" та другий акт "Сорочинського ярмарку". Вони знов мали небувалий успіх!...

З 1925 року І.С.Паторжинський почав співати на оперній сцені Харкова (тодішня столиця України), де виконував провідні сольні партії впродовж десяти років. У 1935 році був запрошений до Українського театру опери й балету в Києві, в якому виконає свої численні найкращі сольні партії. Тут він співає разом з іншими видатними співаками, такими як М.Литвиненко-Вольгемут, З.Гайдай, О.Петриненко, І.Стешенко та ін., з якими ще співав у Харкові. Там він створив свої незабутні колоритні образи казкового царя Салтана, половецького хана Кончака, Тараса Бульби... Диригент Л.Штейнберг, приміром, згадував, що такого половецького хана він ще не бачив, хоча б міг назвати, звичайно, імена першокласних виконавців цієї партії.

У роки Другої світової війни І.С.Паторжинський часто виїжджав з фронтовими концертними бригадами на передову. В 1942 році ним була отримана Державна премія за партію Тараса в опері "Тарас Бульба", кошти від якої він передав у фонд оборони.

Близько тридцяти років пов'язувала тісна творча дружба співака з М.Литвиненко-Вольгемут. Іван Сергійович співав незмінно з нею дуети з опер "Запорожець за Дунаєм" та "Наталка "Полтавка", які були серед публіки найпопулярніші.

...Останній концерт Паторжинського. "Це було світле свято вічно живої, вічно юної народної пісні", – писала тоді газета "Вечірній Київ". Іван Сергійович останні три роки не співав, адже переніс тяжку операцію. Тож на цьому концерті спочатку було розхвилювався, але вмить зібравшись, з натхненням заспівав... Близько тридцяти українських народних пісень тоді проспівав Іван Сергійович, а слухачі все не відпускали свого улюбленого співака з рідкісним басом "профундо"...

У 1944 році Іван Сергійович Паторжинський став народним артистом СРСР, був професором консерваторії (з 1946), депутатом Верховної Ради УРСР. Нагороджений кількома державними відзнаками.

Помер Іван Сергійович після тяжкої хвороби 22 лютого 1960 року і похований на Байковому цвинтарі.

На превеликий жаль, сьогодні не часто можна почути на українському радіо чи по телебаченню його могутній голос. Таке враження, що в нас ще нема ані радіо, ані телебачення. Власного, українського. Все ще чуже...

Нарис надруковано в книзі "Видатні постаті України" під моїм власним прізвищем. Надається з незначними доповненнями.
Скани з платівок

Також на Толоці


Срібний реліз (на рейтинг впливає 50% завантаженого)
 Трекер:    Зареєстрований   

Завантажити / скачати українську музику



відео для новачків



 Зареєстрований:   2012-03-01 22:50
 Розмір:   76 MB 
 Оцінка музики:   10/10 (Голосів: 6)
   
ssTAss 
Модератор музики


З нами з: 05.07.08
Востаннє: 06.12.16
Повідомлень: 10946

2012-03-01 22:57  
можете додати або звіт аудіочекера або сідітеста?
fv007 
VIP


З нами з: 01.01.10
Востаннє: 06.12.16
Повідомлень: 449

2012-03-02 00:31  
при перевірці аудіочекером видає помилку в нумерації файлів.

якшо є сумніви, що це lossless то ось спектри першої пісні
*

pvm 
Свій


З нами з: 05.03.10
Востаннє: 05.12.16
Повідомлень: 136

2012-03-02 14:19  
В описі двічі сторона 2
musicfan 
Модератор музики


З нами з: 27.01.09
Востаннє: 05.12.16
Повідомлень: 893

2012-03-02 14:30  
pvm написано:
В описі двічі сторона 2

Поправив. Дякую!

kozak_nevada 
Свій


З нами з: 30.01.10
Востаннє: 02.12.16
Повідомлень: 63

2012-09-11 12:50  
Дякую! за реліз. Чудовий голос.
Особливо тішуся піснею Про Богдана Хмеля — тепер не співають.

Між іншим, на зображеннях дисків видно як дискримінувалася українськв мова в СРСР — у друкарській касі буква і була відсутня (навіщо москалеві українські букви...). Застосували римську цифру I замість і.

На жаль, є помилки.
1. На зображеннях вказано: ГОСТ 5289-56. Таким чином, вініл не може датуватися раніше, ніж 1956 роком.
2. Помилка у треках 04, 07, 08 при конвертації у FLAC надійною програмою Easy CD-DA Extractor - Audio Converter — Error decoding the file.

67maximov 
Частий відвідувач


З нами з: 06.10.10
Востаннє: 02.12.16
Повідомлень: 26

2012-10-04 16:34  
kozak_nevada написано:
1. На зображеннях вказано: ГОСТ 5289-56. Таким чином, вініл не може датуватися раніше, ніж 1956 роком.


досить спірне твердження, оскільки згідно матричним номерам платівки вона датується 1954 роком.
1954 :
23237–24354
Д 1712–Д 2409

див. А. И. Железный "Наш друг – грампластинка: Записки коллекционера" с.191

Ваш часовий пояс: GMT + 2 Години

Нова тема   Відповісти