Завантажити та скачати торренти українською


Sarmatica, Oleg Timofeyev - The Lviv Lute (2011) [MP3] | Classic

Нові коментарі

Нова тема   Відповісти
Останній раз роздавалося Myfordownloads (2016-10-09)
Автор Повідомлення
slayer_bulia 
Новенький


З нами з: 29.11.10
Востаннє: 29.11.16
Повідомлень: 21

2011-11-22 09:11  
Sarmatica, Oleg Timofeyev - The Lviv Lute (2011) [MP3] | Classic



Стиль: Classic (Старовинна музика)
Країна, місто: Україна, Київ / США, Айова
Видавець: Sono Luminus
Виконавці:
Олег Тімофєєв - лютня, голос, художній керівник
Данило Пєрцов - пандора, корнет, шалмей, спів
Міріам Гольц - віолончель
Міхаїл Качалов - середньовічний фідл, голос
Тарас Компаніченко - голос
Сергій Охрімчук - скрипка
Любов Плавська - томбак, даф, персидський сетар, голос
Руслан Павлюк "Прорва" - свист, бубен
Георгій Володін - шалмей
Анжела Зайцева - скрипка
Пісні:
    1. Ick rew unth klak - Georg Brack
    2. Pavana alla Ferrarese - Joan Ambrosio Dalza
    3. Fantasia - John Dowland
    4. Passamezzo Pavan - John Johnson
    5. Prauiem doznal prziachielia swego (lute solo) - Anonymous
    6. Prauiem doznal prziachielia swego (ensemble) - Anonymous
    7. Dolenka moia lykhaia - Anonymous
    8. Quando io pensal martire ad te Saluator noster - Jacques Arcadelt
    9 Fantasia - Benedict de Drusina
    10. Rochalfaso (La Rocha el Fuso) - Anonymous
    11. Dulce mia amore (Doulce mémoire) - Pierre Sandrin
    12. Passamezzo - Anonymous
    13. Fantasia Bellisima - Giovanni Pacolini
    14. Non mortui laudabunt te, Domine - Anonymous
    15. Susanna Paduanna - Johann Sommer
    16. Susanna Galliard - John Dowland
    17. Passamezzo “Nygdem Themu” - Anonymous
    18. Non dite mai que io habui torto - Valentin Bakfark
    19. Tantum ego sacramentum - Anonymous


Тривалість: 01:02:30
Мова: латина, українська
Аудіо-кодек: MP3
Бітрейт: 320 кб/с VBR
Джерело: CD, власний ріп
Додаткова інформація:
З анотації до диску "Lviv Lute"

Збурені пристрасті та давні енергії електризують перший реліз гурту "Sarmatica" для "Sono Luminus". Очолювана всесвітньовідомим гітаристом Олегом Тімофєєвим, "Sarmatica" справді є втіленням нестримності музики і тієї багатої культури, що її породила.
Середніх розмірів антологія вокальної та інструментальної музики того часу, Львівська лютнева табулатура за своїм змістом репрезентує велике жанрове та національне розмаїття. Поруч з лютневими інтабуляціями (тобто, орнаментованими транскрипціями вокальної музики для сольної лютні) з найпопулярніших творів Орляндо ді Ляссо, Клємента Жанекена і П'єра Сандріна кожен знаходить в ньому анонімні пісні і танці, а також професійні композиції скромніших розмірів. Поряд з творами італійського, французького, німецького та польського походження, що знайшли своє місце в цій колекції, тут також сміщено три віртуозні фантазії знаменитого англійського лютніста Джона Доуленда.
"Sarmatica" була створена 2009 року, коли російсько-американський лютніст і музикознавець Олег Тімофєєв приїхав до Києва, щоб, як стипендіат фонду ім. В. Фулбрайта, викладати тут гру на струнно-щипкових інструментах. Незабаром він був запрошений виступити на Сьомому Фестивалі Давньої Музики у Львові, де зустрівся з Данилом Пєрцовим та кількома іншими перспективними учасниками гурту.
Випускник Київської державної консерваторії ім. П. Чайковського Данило Пєрцов - композитор-експериментатор, мультиінструменталіст, фахівець з давньої музики і експерт з української вокальної традиції. Саме завдяки Данилові в проекті панує дух свободи творчості, звільненої уяви, з іншого боку - його композиційні навики забезпечують програмі багатство звучання і концепційність.
Михайло Качалов грає на смичкових інструментах, зокрема, на фідлі, внайрізноманітніших стилях - від середньовіччя і ренесансу до скандинавських та югославських народних традицій.
Графік-дизайнер за освітою, Люба Плавська навчалася в Мехді Юсефіана, знаменитого перського композитора, виконавця на тарі, сетарі і томбаку. Крім досвіду в музиці іранців, курдів і кримських татар, Люба вивчала традиції української пісні та православної літургії.
Тарас Компаніченко - знаменитий епічний український співак і керівник власного ансамблю, "Хорея Козацька".
Сергій Охрімчук є одним з найзапотребованіших в Україні скрипалів, в однаковій мірі креативний і у бароковому виконавстві, і у вживанні сучасних музичних ідіом.
Олег Тімофєєв

Олег Тімофєєв (Oleg V. Timofeyev) - Гітарист, музичний педагог, історик музики. Народився в Москві в сім'ї з великими музичними традиціями, нині проживає у США, викладає в Університеті Айови. 1993 року отримав ступінь магістра в Університеті Південної Каліфорнії, 1999 року в Duke University захистив докторську дисертацію "Золота доба російської Гітари: репертуар, виконавська практика і соціальні функції
російської семиструнної гітарної музики (1800-1850)", матеріали якої стали, зокрема, одним з найважливіших джерел у підготовці статей про російських гітаристів і російську гітару до нового видання "Музичної Енциклопедії Ґроува" (The New Grove Dictionary of Music and Musicians, 2000).
Грати на гітарі почав самостійно ще в ранньому дитинстві, згодом (з 1981 по 1983 pp.) брав уроки гітари в Камілла Фраучі. 3 1983 р. вивчає і виконує давню музику на оригінальних струнно-щипкових інструментах, для яких вона була написана (лютня, семиструнна гітара). 1989 року приїхав до Сполучених Штатів, де вчився в Патріка О'Брайєна, Джеймса Тайлера і Гопкінсона Сміта.
Дебютні записи Олега Тімофєєва з'явились 1999 року: перший диск -"Мандрівний лютніст" ("The Wandering Lutenist") з записами лютневої музики XVIІ ст, а другий - "Золота доба російської гітари" ("The Golden Age of the Russian Guitar", 2 CD) - став по-справжньому піонерським, він відкрив цілком нову сторінку в історії гітарних записів. Обидва диски були з захопленням сприйняті світовою музичною критикою. Мета О. Тімофєєва - створити широку колекцію записів російської гітари - спонукали його до праці 2000 року над записом повного музичного зібрання творів Андрія Осіповіча Сіхри (до 150-річчя від дня смерті). О. Тімофєєв - організатор і керівник американської музичної групи"Талісман", створеної 2000 року; крім нього, до її складу входять Анне Гарлей (Anne Harley), сопрано, і швейцарський скрипаль Етьєн Абелін (Etienne Abelin). За ініціативою О. Тімофєєва група здійснила ряд цікавих культурних проектів, в тому - в 2002-2004 pp. з відомим циганським ансамблем "Колпаков Тріо": відкриті концерти і запис на студії "Dorian" двох альбомів: "Стєша" з відтвореним репертуаром російської циганської співачки Стєпаніди "Стеши" Солдатової (1787-1822), і "Висоцкій", присвячений російському ґітаристові-віртуозу і композиторові Михайлові Висоцькому (1791-1837), відомому своєю любов'ю до циганської музики, з реконструкцією сольного і ансамблевого виконавства російських циганів 20-х pp. XIX ст. Мистецький керівник і співзасновник Міжнародної академії російської музики, мистецтв і культури (International Academy for Russian Music, Arts and Culture, lARMAC, 2004) в Айові (США). Засновник, організатор і директор Міжнародного щорічного російського гітарного семінару і фестивалю (International Annual Russian Guitar Seminar and Festival, IARGUS), що проводяться з 2006 року.
Отримавши Стипендію ім. В. Фулбрайта, попередні два роки брав активну участь у вихованні молодих гітаристів України, виступав з концертами, співпрацював з ансамблями і солістами - виконавцями давньої музики. Внаслідок цієї співпраці в Києві був заснований гурт "Sarmatica", з яким О. Тімофєєв концертує, записав компакт-диск "The Lviv Lute" (на матеріалі з Львівської лютневої табулатури). Перебуваючи в Україні, О. Тімофєєв як режисер разом з оператором С. Ґельц зняли документальний фільм про давню музику в Україні "Мрії про минуле", що в серпні 2011 р. здобув премію Вашингтонського кінофестивалю "За найкращий повнометражний документальний фільм".
NOVA радість

Ансамбль давньої музики NOVA радість народився в Карпатських горах влітку 2009 року. За два тижні була зроблена перша програма "Королівство обох Сарматій", яка була представлена у церкві Св. Лазаря у Львові на свято Преображення. Перша репитиційна база була просто неба, на затишній галявині під Попом Іваном, але там було трохи зависоко і закруто, тому згодом довелось спуститися долів. Дівчата мріяли про порожню колибу, і щось таке подібне знайшли, поки Данило їздив на концерт "Хореї Козацької" до Києва, ба навіть розклали в ній намет і заночували. І хоч "колиба" виявилася ґаздівською стайнею, ґазда виявився молодим, чемним та цікавим до старовинної музики, він був не проти нашої репетиційної сесії, навпаки, усіляко нас в тому заохочував.
Спочатку ми думали, що "NOVA радість" має бути львівським ансамблем, бо де ж як не у Львові мусить працювати колектив, що прагне грати по-українськи європейську ренесансову музику? До того-ж, саме у Львові мешкала Анжела Зайцева -вона була комендантом богемного "сквоту", де день і ніч вирувало напружене артистичне життя (студія, концертна зала, план заходів і т. п.)
Але судилося інакше: в Київ приїхав на досить тривалий час відомий лютніст, гітарист і музикознавець Олег Тімофєєв, який запропонував взятися за знамениту Львівську лютневу табулатуру, що була розшифровавана та атрибутована його другом Лєві Шептовіцким.
Новий проект назвався "Sarmatica" і об'єднав учасників двох гуртів - "Хореї Козацької" та "Нової радості". На час роботи над проектом Анжела приїхала до Києва, та й так тут і лишилася. Окрім як в нашому ансамблі вона грає ще в "Топоркестрі" тау львівському арт-панк-гурті "Дичка".
Варто сказати, що ідея поєднання орієнтального інструментарію і техніки гри з європейським музичним матеріалом в європейському історично-поінформованому виконавстві виникла вже досить давно, для середньовічних музичних реконструкцій це вже майже стандарт. Що ж до музики пізніших часів, то таке поєднання є характерною ознакою "сарматської" естетики, що була провідною для Речі Посполитої XVI-XVII століть, якраз тоді, коли формувалося самобутнє культурне обличчя України. Носієм цього сарматського гену є Люба Плавська, яка навчалася перській класичній традиції в провідних майстрів - Мехді Юсефіана, Алі Заманпура і Андрія Лишука.
Влітку 2010 року наш гурт збагатився ще одним учасником -славетним Сергієм Охрімчуком, людиною-скрипкою, що вільно себе почуває у будь-яких стилях і напрямках музикування. В цьому складі ми почали працювати над новою програмою "Замок та монастир", в цьому ж складі вирушили у наше перше зарубіжне турне до Польщі, на запрошення мистецького осередку "Ogrod gorskiego wiatru". Що ж стосується музики, яку ми граємо, то ми прагнемо відтворити стихію живого шляхетного музикування, що побутувала в Україні в добу пізнього Ренесансу - раннього Бароко, ту стихію, що породила згодом розмаїті зразки та ґатунки церковної, світської та народної музичної традиції. Дарма, що серед репертуару у нас трапляються польські ба навіть італійські та французькі зразки -українська культура тих часів не мала вузьконаціональних меж, до неї в рівній мірі причетні майстри європейської ґотики Ґійом де Машо і Йоаніс Чіконія, адже шляхи їх особистої долі та долі їх доробку пролягали не так далеко від України-Русі, славетні майстри франко-фламанської поліфонії Жоскен Депре і Ґійом Дюфаї, що звучали у львівських костьолах, польські гуманісти Міколай Ґомулка і Ян Кохановскі, що створили в Язлівці під Бучачем найвеличнішу пам'ятку ренесансової музики і словесності - римований псалтир, а також числені композитори та віртуози, що були знані та кохані музичною богемою Кракова, Львова і Києва в часи "Золотої вольності".
Програма "Замок та монастир" має два умовних вектори - перший спостерігає за формуванням української шляхетної балади та ліричної пісні, другий простує за традицією духовної лірики, що була впроваджена насамперед монастирськими орденами - василіянським та єзуїтським, а згодом справила значний вплив на літургійну традицію, а також - на календарну та епічну.
Хорея Козацька

Хорея Козацька - гурт старовинної музики, що виконує пам'ятки з різних пластів української музичної культури, від пізнього середньовіччя до музики XX століття. Пріоритетними напрямками залишаються епічні жанри, давня епічна традиція. Гурт виник 2006 року в Києві. Його назва походить від назви музичної композиції "Horea Kozacky" (Козацький танець), поміщеної в клавірній табулатурі з 1640 року, що зберігається в музичному архіві Братіслави, Словаччина. Гурт виконує музику Руси-України різних епох - середньовіччя (візантійсько-романську та Готичну), ренесансу, барокко, класицизму, романтизму та окремі твори XX століття, широко демонструючи пам'ятки української культури від монодії до неоромансу. Пріоритетними для гурту є дослідження та виконання зразків епічної традиції - епічних жанрів музичної та літературної спадщини. Тому вельми часто концерт ансамблю перетворюється на довготривалу музичну подорож, яка занурює слухачів у світ староденних подій, лицарського епосу і розвинених в ньому морально-етичних тем, що давали натхнення і викликали захоплення як українських, так і європейських письменників, мистців і фольклористів. "Хорея Козацька" використовує старовинні музичні інструменти, що звучали під час військових виправ руського лицарства - шляхти й козацтва, побутували в дворацьких капелах старої аристократії - князів, панів, бояр та єпископів, а також інструментарій виконавців традиційного українського епосу - кобзарів, бандуристів та лірників.


Якщо Ви справді бажаєте підтримати українське - після прослуховування, якщо музика вам сподобалась, придбайте ліцензійний диск. Підтримаймо вітчизняних виконавців!


Бронзовий реліз (на рейтинг впливає 75% завантаженого)
 Трекер:    Зареєстрований   

Завантажити / скачати українську музику



відео для новачків



 Зареєстрований:   2011-11-22 09:11
 Розмір:   87 MB 
 Оцінка музики:   10/10 (Голосів: 7)
   
ssTAss 
Модератор музики


З нами з: 05.07.08
Востаннє: 03.12.16
Повідомлень: 10932

2011-11-22 18:43  
підправив назву та трек-ліст (замінив by на риску, бо назва з композитором зливалась)
slayer_bulia написано:
Мова: латина, українська

у всіх треках? чи в одному одна, в іншому інша
якщо так, то вказати потреково де яка
і щось зайшов на сайт видавця, а там трек-ліст не такий
back
у Вас інший диск?
і коли можемо очікувати в луслес?

sko4 
Поважний учасник


З нами з: 23.06.08
Востаннє: 30.11.16
Повідомлень: 181

2011-11-23 01:00  
Цитата:
Бітрейт: 320 кб/с VBR

Риси українця: "Якщо меду, то ще й обов'язково ложкою." І якомога більшою)) Але можна хоча б 320CBR ?

Додано через 9 хвилин 51 секунду:

Цитата:
Інфо англійською, бо іншого немає :

Трішки тексту українською з буклету-програми "Дев'ятий фестиваль давньої музики у Львові. "Слідами Львівської лютневої табулатури":
З анотації до диску "Lviv Lute"

Збурені пристрасті та давні енергії електризують перший реліз гурту "Sarmatica" для "Sono Luminus". Очолювана всесвітньовідомим гітаристом Олегом Тімофєєвим, "Sarmatica" справді є втіленням нестримності музики і тієї багатої культури, що її породила.
Середніх розмірів антологія вокальної та інструментальної музики того часу, Львівська лютнева табулатура за своїм змістом репрезентує велике жанрове та національне розмаїття. Поруч з лютневими інтабуляціями (тобто, орнаментованими транскрипціями вокальної музики для сольної лютні) з найпопулярніших творів Орляндо ді Ляссо, Клємента Жанекена і П'єра Сандріна кожен знаходить в ньому анонімні пісні і танці, а також професійні композиції скромніших розмірів. Поряд з творами італійського, французького, німецького та польського походження, що знайшли своє місце в цій колекції, тут також сміщено три віртуозні фантазії знаменитого англійського лютніста Джона Доуленда.
"Sarmatica" була створена 2009 року, коли російсько-американський лютніст і музикознавець Олег Тімофєєв приїхав до Києва, щоб, як стипендіат фонду ім. В. Фулбрайта, викладати тут гру на струнно-щипкових інструментах. Незабаром він був запрошений виступити на Сьомому Фестивалі Давньої Музики у Львові, де зустрівся з Данилом Пєрцовим та кількома іншими перспективними учасниками гурту.
Випускник Київської державної консерваторії ім. П. Чайковського Данило Пєрцов - композитор-експериментатор, мультиінструменталіст, фахівець з давньої музики і експерт з української вокальної традиції. Саме завдяки Данилові в проекті панує дух свободи творчості, звільненої уяви, з іншого боку - його композиційні навики забезпечують програмі багатство звучання і концепційність.
Михайло Качалов грає на смичкових інструментах, зокрема, на фідлі, внайрізноманітніших стилях - від середньовіччя і ренесансу до скандинавських та югославських народних традицій.
Графік-дизайнер за освітою, Люба Плавська навчалася в Мехді Юсефіана, знаменитого перського композитора, виконавця на тарі, сетарі і томбаку. Крім досвіду в музиці іранців, курдів і кримських татар, Люба вивчала традиції української пісні та православної літургії.
Тарас Компаніченко - знаменитий епічний український співак і керівник власного ансамблю, "Хорея Козацька".
Сергій Охрімчук є одним з найзапотребованіших в Україні скрипалів, в однаковій мірі креативний і у бароковому виконавстві, і у вживанні сучасних музичних ідіом.
Олег Тімофєєв

Олег Тімофєєв (Oleg V. Timofeyev) - Гітарист, музичний педагог, історик музики. Народився в Москві в сім'ї з великими музичними традиціями, нині проживає у США, викладає в Університеті Айови. 1993 року отримав ступінь магістра в Університеті Південної Каліфорнії, 1999 року в Duke University захистив докторську дисертацію "Золота доба російської Гітари: репертуар, виконавська практика і соціальні функції
російської семиструнної гітарної музики (1800-1850)", матеріали якої стали, зокрема, одним з найважливіших джерел у підготовці статей про російських гітаристів і російську гітару до нового видання "Музичної Енциклопедії Ґроува" (The New Grove Dictionary of Music and Musicians, 2000).
Грати на гітарі почав самостійно ще в ранньому дитинстві, згодом (з 1981 по 1983 pp.) брав уроки гітари в Камілла Фраучі. 3 1983 р. вивчає і виконує давню музику на оригінальних струнно-щипкових інструментах, для яких вона була написана (лютня, семиструнна гітара). 1989 року приїхав до Сполучених Штатів, де вчився в Патріка О'Брайєна, Джеймса Тайлера і Гопкінсона Сміта.
Дебютні записи Олега Тімофєєва з'явились 1999 року: перший диск -"Мандрівний лютніст" ("The Wandering Lutenist") з записами лютневої музики XVIІ ст, а другий - "Золота доба російської гітари" ("The Golden Age of the Russian Guitar", 2 CD) - став по-справжньому піонерським, він відкрив цілком нову сторінку в історії гітарних записів. Обидва диски були з захопленням сприйняті світовою музичною критикою. Мета О. Тімофєєва - створити широку колекцію записів російської гітари - спонукали його до праці 2000 року над записом повного музичного зібрання творів Андрія Осіповіча Сіхри (до 150-річчя від дня смерті). О. Тімофєєв - організатор і керівник американської музичної групи"Талісман", створеної 2000 року; крім нього, до її складу входять Анне Гарлей (Anne Harley), сопрано, і швейцарський скрипаль Етьєн Абелін (Etienne Abelin). За ініціативою О. Тімофєєва група здійснила ряд цікавих культурних проектів, в тому - в 2002-2004 pp. з відомим циганським ансамблем "Колпаков Тріо": відкриті концерти і запис на студії "Dorian" двох альбомів: "Стєша" з відтвореним репертуаром російської циганської співачки Стєпаніди "Стеши" Солдатової (1787-1822), і "Висоцкій", присвячений російському ґітаристові-віртуозу і композиторові Михайлові Висоцькому (1791-1837), відомому своєю любов'ю до циганської музики, з реконструкцією сольного і ансамблевого виконавства російських циганів 20-х pp. XIX ст. Мистецький керівник і співзасновник Міжнародної академії російської музики, мистецтв і культури (International Academy for Russian Music, Arts and Culture, lARMAC, 2004) в Айові (США). Засновник, організатор і директор Міжнародного щорічного російського гітарного семінару і фестивалю (International Annual Russian Guitar Seminar and Festival, IARGUS), що проводяться з 2006 року.
Отримавши Стипендію ім. В. Фулбрайта, попередні два роки брав активну участь у вихованні молодих гітаристів України, виступав з концертами, співпрацював з ансамблями і солістами - виконавцями давньої музики. Внаслідок цієї співпраці в Києві був заснований гурт "Sarmatica", з яким О. Тімофєєв концертує, записав компакт-диск "The Lviv Lute" (на матеріалі з Львівської лютневої табулатури). Перебуваючи в Україні, О. Тімофєєв як режисер разом з оператором С. Ґельц зняли документальний фільм про давню музику в Україні "Мрії про минуле", що в серпні 2011 р. здобув премію Вашингтонського кінофестивалю "За найкращий повнометражний документальний фільм".
NOVA радість

Ансамбль давньої музики NOVA радість народився в Карпатських горах влітку 2009 року. За два тижні була зроблена перша програма "Королівство обох Сарматій", яка була представлена у церкві Св. Лазаря у Львові на свято Преображення. Перша репитиційна база була просто неба, на затишній галявині під Попом Іваном, але там було трохи зависоко і закруто, тому згодом довелось спуститися долів. Дівчата мріяли про порожню колибу, і щось таке подібне знайшли, поки Данило їздив на концерт "Хореї Козацької" до Києва, ба навіть розклали в ній намет і заночували. І хоч "колиба" виявилася ґаздівською стайнею, ґазда виявився молодим, чемним та цікавим до старовинної музики, він був не проти нашої репетиційної сесії, навпаки, усіляко нас в тому заохочував.
Спочатку ми думали, що "NOVA радість" має бути львівським ансамблем, бо де ж як не у Львові мусить працювати колектив, що прагне грати по-українськи європейську ренесансову музику? До того-ж, саме у Львові мешкала Анжела Зайцева -вона була комендантом богемного "сквоту", де день і ніч вирувало напружене артистичне життя (студія, концертна зала, план заходів і т. п.)
Але судилося інакше: в Київ приїхав на досить тривалий час відомий лютніст, гітарист і музикознавець Олег Тімофєєв, який запропонував взятися за знамениту Львівську лютневу табулатуру, що була розшифровавана та атрибутована його другом Лєві Шептовіцким.
Новий проект назвався "Sarmatica" і об'єднав учасників двох гуртів - "Хореї Козацької" та "Нової радості". На час роботи над проектом Анжела приїхала до Києва, та й так тут і лишилася. Окрім як в нашому ансамблі вона грає ще в "Топоркестрі" тау львівському арт-панк-гурті "Дичка".
Варто сказати, що ідея поєднання орієнтального інструментарію і техніки гри з європейським музичним матеріалом в європейському історично-поінформованому виконавстві виникла вже досить давно, для середньовічних музичних реконструкцій це вже майже стандарт. Що ж до музики пізніших часів, то таке поєднання є характерною ознакою "сарматської" естетики, що була провідною для Речі Посполитої XVI-XVII століть, якраз тоді, коли формувалося самобутнє культурне обличчя України. Носієм цього сарматського гену є Люба Плавська, яка навчалася перській класичній традиції в провідних майстрів - Мехді Юсефіана, Алі Заманпура і Андрія Лишука.
Влітку 2010 року наш гурт збагатився ще одним учасником -славетним Сергієм Охрімчуком, людиною-скрипкою, що вільно себе почуває у будь-яких стилях і напрямках музикування. В цьому складі ми почали працювати над новою програмою "Замок та монастир", в цьому ж складі вирушили у наше перше зарубіжне турне до Польщі, на запрошення мистецького осередку "Ogrod gorskiego wiatru". Що ж стосується музики, яку ми граємо, то ми прагнемо відтворити стихію живого шляхетного музикування, що побутувала в Україні в добу пізнього Ренесансу - раннього Бароко, ту стихію, що породила згодом розмаїті зразки та ґатунки церковної, світської та народної музичної традиції. Дарма, що серед репертуару у нас трапляються польські ба навіть італійські та французькі зразки -українська культура тих часів не мала вузьконаціональних меж, до неї в рівній мірі причетні майстри європейської ґотики Ґійом де Машо і Йоаніс Чіконія, адже шляхи їх особистої долі та долі їх доробку пролягали не так далеко від України-Русі, славетні майстри франко-фламанської поліфонії Жоскен Депре і Ґійом Дюфаї, що звучали у львівських костьолах, польські гуманісти Міколай Ґомулка і Ян Кохановскі, що створили в Язлівці під Бучачем найвеличнішу пам'ятку ренесансової музики і словесності - римований псалтир, а також числені композитори та віртуози, що були знані та кохані музичною богемою Кракова, Львова і Києва в часи "Золотої вольності".
Програма "Замок та монастир" має два умовних вектори - перший спостерігає за формуванням української шляхетної балади та ліричної пісні, другий простує за традицією духовної лірики, що була впроваджена насамперед монастирськими орденами - василіянським та єзуїтським, а згодом справила значний вплив на літургійну традицію, а також - на календарну та епічну.
Хорея Козацька

Хорея Козацька - гурт старовинної музики, що виконує пам'ятки з різних пластів української музичної культури, від пізнього середньовіччя до музики XX століття. Пріоритетними напрямками залишаються епічні жанри, давня епічна традиція. Гурт виник 2006 року в Києві. Його назва походить від назви музичної композиції "Horea Kozacky" (Козацький танець), поміщеної в клавірній табулатурі з 1640 року, що зберігається в музичному архіві Братіслави, Словаччина. Гурт виконує музику Руси-України різних епох - середньовіччя (візантійсько-романську та Готичну), ренесансу, барокко, класицизму, романтизму та окремі твори XX століття, широко демонструючи пам'ятки української культури від монодії до неоромансу. Пріоритетними для гурту є дослідження та виконання зразків епічної традиції - епічних жанрів музичної та літературної спадщини. Тому вельми часто концерт ансамблю перетворюється на довготривалу музичну подорож, яка занурює слухачів у світ староденних подій, лицарського епосу і розвинених в ньому морально-етичних тем, що давали натхнення і викликали захоплення як українських, так і європейських письменників, мистців і фольклористів. "Хорея Козацька" використовує старовинні музичні інструменти, що звучали під час військових виправ руського лицарства - шляхти й козацтва, побутували в дворацьких капелах старої аристократії - князів, панів, бояр та єпископів, а також інструментарій виконавців традиційного українського епосу - кобзарів, бандуристів та лірників.

ssTAss 
Модератор музики


З нами з: 05.07.08
Востаннє: 03.12.16
Повідомлень: 10932

2011-11-23 01:03  
дякую, sko4
додав в тему

slayer_bulia 
Новенький


З нами з: 29.11.10
Востаннє: 29.11.16
Повідомлень: 21

2011-11-23 12:14  
ssTAss
Трекліст поправив, я просто його скопіював з амазону, там чомусь все в іншому порядку, а я не помітив.
sko4
в 320 CBR викладу як тільки з налаштуваннями нового EAC розберуся, бо вони трохи інші ніж ті до яких я звик. От на днях буду грабати диски з фестивалю давньої музики, заодно і поекспериментую.

sko4 
Поважний учасник


З нами з: 23.06.08
Востаннє: 30.11.16
Повідомлень: 181

2011-11-23 12:41  
slayer_bulia
Цитата:
диски з фестивалю давньої музики

Спасибі! а які ще є диски?
я також одного купував http://toloka.to/t29719

slayer_bulia 
Новенький


З нами з: 29.11.10
Востаннє: 29.11.16
Повідомлень: 21

2011-11-23 13:11  
sko4
Ще диск з фестивалю "Музика часів Речі Посполитої", 6 здається то фестиваль був, чи 7мий.
+ Ще купив на фесті просто неймовірно класний альбом Lute Duo - Baroque Insight але то на цей трекер не пасує, то напевне десь інде викладу.

Ваш часовий пояс: GMT + 2 Години

Нова тема   Відповісти