Завантажити та скачати торренти українською


Ворон / Крук / The Raven (1963) Ukr/Eng

Нові коментарі

Нова тема   Відповісти
Останній раз роздавалося Marta Andreu (2016-12-10)
Автор Повідомлення
robotron005 
Відео Гуртом - фільмокрай
Відео Гуртом - фільмокрай


З нами з: 29.01.09
Востаннє: 10.12.16
Повідомлень: 2989

2011-04-11 13:42  
Ворон / Крук /
The Raven (1963) Ukr/Eng



Жанр: комедія, фентезі, жахи
Країна: США



Кіностудія / кінокомпанія: Alta Vista Productions

Режисер: Роджер Кормен (Roger Corman)
Актори: Вінсент Прайс (Vincent Price), Пітер Лорре (Peter Lorre), Борис Карлофф (Boris Karloff), Джек Ніколсон (Jack Nicholson) та інші.

Сюжет:
Немолодий маг Ерасмус Крейвен, удівець у жалобі, нудьгує вдома у товаристві своєї чарівної дочки. Звичний сімейний спокій порушує поява крука, точніше, іншого чарівника у подобі крука, який досить безцеремонно вимагає спершу вина, а потім — щоб його терміново перетворили на людину, а саме, чарівника Адольфуса Бедлоу. Перетворення вдалося, але й після цього нахаба не вгамовується: він розповідає власникові замку, що той даремно оплакує дружину, бо та жива-живісінька і проживає нині у сусідньому замку зі злобним чаклуном доктором Скарабусом, який і перетворив його на птаха. А може, й не сама дружина, а її неприкаяна душа. Звичайно, наш "удівець" вирушає у замок, сподіваючись на те, що розповідь непроханого гостя — вигадка. Але правда виявляється куди серйознішою, ніж можна було чекати.

------------
«Крук», Роджер Кормен
Фільм Кормена починається з того, що літній вже маг Еразмус Крейвен, вдівець, який сумує за покійницею-дружиною, нудиться вдома у компанії своєї чарівної доньки. Та раптом ця вже звична родинна атмосфера порушується з’явою крука. Насправді – іншого чарівника в образі крука, який веде себе, одверто кажучи, безцеремонно і виклично…

Дешо про першооснову фільму, про вірш Едґара По «Крук», який цінується за витончений семантичний, символічний та звуковий ряди. В центрі сюжету – ворон, що відвідує чоловіка під час його скорботи за померлою коханою дівчиною Елеонор. Крук увесь час промовляє, повторює одне лишень слово – «nevermore», що поступово призводить до божевілля і загибелі героя. Себто, ворон каже, в перекладі з англійської, – «ніколи більше». І тут цікаво, що ця поезія має кілька варіантів перекладу українською мовою, де кожен перекладач знаходить свій відповідник слову «nevermore»: «ніколи», «не жди», «вже повік», «не вернуть», «дарма».

Ось принагідно строфа в перекладі Анатолія Онишка:

Здивувався я незмірно – птах промовив чітко, вірно,
Хоч і мовив недоречно – сенсу в слові тім нема –
Та скажіть, хіба не диво, крукові хіба властиво,
Щоби він отак сміливо над дверима сів притьма?
Птах чи звір щоби вмостився, мов нікого тут нема?
Птах із іменем "Дарма"?


Але далі – про сам фільм, що він формально належить до серії ґотичних картин Кормена за творами Едґара По, знятих у першій половині 60-х років. Ця стрічка є до певної міри експериментальною: з одного боку, в ній, сказати б, присутній повний набір, джентельменський набір виконавців із класичного горора – це акторське тріо, «королі жаху» Вінсент Прайс, Пітер Лорре та сам Боріс Карлофф, а з іншого – за всіма ознаками, маємо комедійну картину на відповідному матеріалі. І це дається взнаки вже з перших кадрів, коли непрошений нахабний крук раптом вимагає у доброго мага випивки, а потім жадає, аби його перетворили на людину.

Власне, ідея екранізувати жахні оповідання По, до яких прилучається і кіноверсія поетичного «Крука», стала вирішальною для кінокар’єри Роджера Кормена, цього «короля фільмів категорії «Б», де літера Б, зауважимо, аж ніяк не є образливою, бо вказує, як правило, не на якість фільму, а на те, що його створено за мінімального бюджету і без участи провідних голлівудських зірок та в гранично обмежені, короткі строки…

АРҐУМЕНТ-КІНО, 2011
Роджер Кормен та кіноентузіасти
Феномен продюсера, кінорежисера та сценариста Роджера Кормена криється в кількох об’єктивних та суб’єктивних факторах. До суб’єктивних слід віднести незалежний характер цього кінематографіста, якому ніколи не були до снаги правила великих голлівудських компаній. Від самого початку своєї кар’єри (а це середина п’ятдесятих років ХХ століття) він волів працювати у малобюджетному кіні, аби тільки отримати більшу творчу свободу. До об’єктивних обставин варто зарахувати саму епоху кінця п’ятдесятих, коли Голлівуд з різних причин зазнав системної кризи.

Кормен став одним із перших, хто відреагував на нові віяння часу, щоправда, у своїй, доволі ориґінальній манері. Він був насамперед бізнесменом, який хотів заробити на кіні, тому шукав способу знімати фільми швидше і дешевше, ніж це робили його колеги з великих студій. Іншою турботою Кормена була тематика його картин, яка здебільшого оберталася навколо сенсаційних тем.

А прославили цього кінематографіста екранізації творів Едґара По, що він їх здійснював швидко, не особливо переймаючись відповідністю до ориґіналу, зате використовуючи шокові образи та чорний гумор. Кормен фільмував свої картини кольоровими та широкоекранними, перетворюючи традиційне кіно категорії «Б» на фактично престижну продукцію.

Разом із тим, від кінця п’ятдесятих років Кормен починає продюсувати. І в основі його нової діяльности залишаються ті ж самі правила. Фільми слід знімати швидко, недорого, максимально спекулюючи на сенсаційній темі. І до цієї справи він охоче залучає молодих кінематографістів, які роблять свої перші професійні кроки. Кормен-продюсер дає їм обмежену суму грошей, кінокамеру та плівку і сподівається на швидкий результат. І, як не дивно, найчастіше він отримує бажане. Через таку школу Кормена пройшли сотні кінематографістів, серед яких добрий десяток нинішніх класиків світового кіна.

Навколо цього продюсера об’єднувалися люди, які не тільки хотіли зробити успішну кінокар’єру, а ще й любителі певних жанрів кінематографа. Частенько це були сінефіли, як Пітер Боґдановіч, кінокритик та кіножурналіст, який мріяв ставити фільми. Кормен і Боґдановіч зустрілися після перегляду картини Алена Рене «Останнього літа в Марієнбаді», випили в барі та швидко знайшли спільну мову. І Кормен запросив Боґдановіча до себе на студію, де той спочатку перемонтовував закордонні картини, згодом працював другим режисером на стрічці «Янголи пекла», а 1968-го отримав першу самостійну постановку. Нею стала картина «Мішені», в який Боґдановіч зумів елеґантно поєднати епоху класичного Голлівуду із сьогоденням.

Стрічка складається із двох сюжетних ліній. У першій старий актор фільмів жахів Байрон Орлок, а в цій ролі сам Боріс Карлофф, вирішує піти на пенсію. Керівництво студії намагається відмовити його від такого кроку. Розчарований і молодий кінорежисер, який написав для Орлока сценарій. Проте ветеран не піддається вмовлянням, більше того, він вважає, що вже застарів для горорів і не здатен нікого злякати, мовляв, на часі інші страхи. І ці нові страхи втілює молодий чоловік, одержимий вогнепальною зброєю. Одного дня він убиває свою дружину, а згодом робить засідку біля жвавої автостради і розстрілює автомобілістів.

Зрештою, вони стрічаються – старий актор фільмів жахів та сучасне втілення страхіття. У фінальному двобої, який стається на вечірньому сеансі в кінотеатрі для автомобілістів, старий актор перемагає молодого убивцю, таким чином довівши цілковиту перевагу класичної школи над модерною.

Іще одним улюбленцем Кормена став актор, а згодом кінорежисер, Пол Бартел, який часто брав участь у різних фільмах студії Кормена New World Pictures, а також як режисер створив одну з найпопулярніших картин сімдесятих, що та до сьогодні не втратила своєї привабливости. Йдеться про «Смертельні перегони 2000 року» з Дейвідом Керредайном та Сільвестром Сталлоне в головних ролях. Створена у модному тоді жанрі антиутопії, стрічка поєднує в собі політичні візії з напруженою дією та чорним гумором. Власне, «Смертельні перегони» є ідеальним прикладом поєднання усіх цих складових.

Згодом Пол Бартел зафільмує ще одну стрічку про автомобільні перегони, проте історія про похмуре майбутнє Америки стане найкращою режисерською роботою цього кінематографіста на студії Кормена. Тут усе безпомилково: цікаво написані та зіграні персонажі, умілі зйомки, винахідливий монтаж. І, найголовніше, викладене точне передбачення ролі телебачення у сучасному світі цинічних медій, зорієнтованих на невибагливу розвагу публіки.

Кормен завше слідував у фарватері свого часу. Він заробляв на кіні, проте ніколи не ставив собі за мету робити фільми абияк. Своєрідним підтвердженням цьому є картина «Піранья», спродюсована ним та знята режисером Джо Данте. Це так звана запізніла (створена на три роки пізніше за ориґінал) копія «Щелеп» Стівена Спілберґа, картини 1975 року, яка стала першим літнім блокбастером і заробила більше ста мільйонів доларів у прокаті. «Щелепи» дали старт новій естетиці і новому розумінню ролі голлівудського кінематографа у світі. Й Кормен, крім того, що хотів заробити на популярній темі, прагнув також перевершити «Щелепи» критичним пафосом. І йому це цілком вдалося. Він переносить дію стрічки з океану на річку, замість однієї великої білої акули тут діють безліч маленьких, проте дуже голодних та злих піраній. І його піраньї – наслідок експериментів військових, які хотіли створити ідеальну зброю для війни у В’єтнамі.

Таким чином Кормен протиставляє людині не природну стихію, не абстрактний Фатум, а злу волю американського військово-промислового комплексу, якому не слід довіряти. Наприкінці сімдесятих років такі ідеї мали успіх в Америці. І ось цей критичний запал плюс майстерно поставлені та змонтовані сцени атаки піраній зробили картину актуальною на десятиліття вперед.

А 1981 року продовження «Піраньї» зафільмував молодий канадський кінематографіст та інженер Джеймс Кемерон, сьогоднішній король Голлівуду, який створив уже геть іншу за інтонаціями картину, що вона стала своєрідним прологом усієї подальшої кар’єри цього режисера. Саме тут він показав усю привабливість океанських глибин, усю магію підводного світу і водночас довів до краю, навіть до абсурду, образ самих піраній, які несподівано отримають крила і перетворяться на ідеальних і фактично непереможних убивць. Зрештою, мутація цих риб, здійснена Кемероном, згодом знайде своє відлуння і в інших картинах режисера, зокрема, у «Термінаторі», де діятиме безжальна машина-убивця, і навіть у недавньому «Аватарі», де велику роль відграватимуть величезні дракони, яких загалом можна назвати піраньями планети Пандора.

10 квітня о 00:20 в АРҐУМЕНТІ-КІНО «Ворон» Роджера Кормена – вільна екранізація однойменного вірша Едґара По. Перед нами класичний Кормен – кінорежисер та кінопродюсер. На екрані – сенсаційний сюжет, багато гумору та класичні актори у головних ролях. І тут також зійшлися майстри старого та нового Голлівуду. Джек Ніколсон грає поряд з Борісом Карлоффим, Вінсентом Прайсом та Пітером Лорре. Сама ж історія тут доволі глумлива, бо йдеться не стільки про людську трагедію, скільки про людську комедію. З цієї екранізації може скластися враження, що поет Едґар По складав такі собі невибагливі віршики, в яких немає місця темній стороні людського життя. Але насправді «Ворон» – це такий само омаж, така сама пошана великому романтикові, як й інші екранізації студії New World Pictures. Просто ця пошана дуже своєрідна, у чомусь навіть неповторна. Корманівська, одне слово.

Ігор Грабович, 2011
------------

Тривалість: 01:26:04

------------
Якість: (ріп від: HeDgEhOt)

------------
Відео:
кодек:
розмір кадру: 704 x 304
бітрейт: 1678 кб/с
------------
Аудіо # 1:
мова: українська
переклад: двоголосий закадровий
кодек: 2.0
бітрейт: 192 кб/с

Аудіо # 2:
мова: англійська
переклад: оригінал
кодек: 2.0
бітрейт: 192 кб/с
------------
Переклад виконано і озвучено студією:


------------
Скріншоти

------------
Джерело:
------------
Подяка:
Пані olgaya за надану сиру доріжку.
------------
Особиста оцінка: 8 - мені сподобалось.


Срібний реліз (на рейтинг впливає 50% завантаженого)
 Трекер:    Зареєстрований   

Завантажити / скачати фільм українською



відео для новачків



 Зареєстрований:   2011-04-11 13:42
 Розмір:   1.25 GB 
 Оцінка фільму:   9.6/10 (Голосів: 14)
   
imonko 
Відео Гуртом - фільмокрай
Відео Гуртом - фільмокрай


З нами з: 20.07.08
Востаннє: 31.10.16
Повідомлень: 7309

2011-05-15 11:37  
robotron005 написано:
вільна екранізація однойменного вірша Едґара По

та не то слово, крім цитати вірша нічого і не залишилось, хіба гумор і романтизм що присутній в По але в інших творіннях, не сподобалось.

п.с. маю два українських переклада "Ворон" дарма та не жди
robotron005 написано:
І тут цікаво, що ця поезія має кілька варіантів перекладу українською мовою, де кожен перекладач знаходить свій відповідник слову «nevermore»: «ніколи», «не жди», «вже повік», «не вернуть», «дарма».

по можливості, якщо хто має поділіться рештою

Віктор 
Відео Гуртом - субтитрування
Відео Гуртом - субтитрування


З нами з: 09.01.10
Востаннє: 09.12.16
Повідомлень: 8664

2013-03-06 00:11  
Хороший римований переклад на початку.

Код:
[url=http://toloka.to/t29668][b]Олександр Завальський[/b][/url] і [url=http://toloka.to/t30364][b]Наталя Ярошенко[/b][/url]

Ваш часовий пояс: GMT + 2 Години

Нова тема   Відповісти